Где производят ауди: Список моделей audi — Википедия – 403 — Доступ запрещён

  • 24.11.2020

Audi — Википедия

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

Audi AG ([ˈɑʊdɪ]) — немецкая[5] автомобилестроительная компания в составе концерна Volkswagen Group, специализирующаяся на выпуске автомобилей под маркой Audi. Штаб-квартира расположена в городе Ингольштадт (Германия). Девиз — Vorsprung durch Technik (с нем. — «Прогресс через технологии»). Объём производства в 2016 г. составил около 1 903 259 автомобилей. В 2012 г. немецкие специалисты по автомобилям сделали рейтинг лучших подержанных авто. Авто марки Audi признали лучшими среди подержанных авто[6].

История

Audi в нынешнем виде является наследником концерна Auto Union, образованного в результате объединения четырёх компаний, выпускавших автомобили и мотоциклы под марками DKW, Horch, Audi и Wanderer. Вследствие преобразований была оставлена лишь торговая марка Audi[7][8]. Первый автомобиль марки Wanderer появился в 1913 г., первое собственное предприятие (Horch & Co.) Август Хорьх организовал в 1899 г, а после того, как кредиторы отстранили его от дел, в 1909 г. была организована компания Audi Automobil-Werke, что переводится как «Автомобильный завод Ауди». А в 1910 г. был выпущен первый автомобиль. В переводе с немецкого Хорхь (Horch) означает «слушай». Когда выбирали название для новой марки, сын одного из деловых партнёров Августа предложил то же слово, но только в латинском варианте, то есть «Audi»

[7]. В 1921 фирма совершила своеобразный прорыв. В этом году был выпущен первый немецкий автомобиль с левосторонним расположением рулевого управления. До этого фирма занималась лишь двигателями и подвесками, теперь же она стала обращать внимание и на удобство управления. В 1928 году эта марка была выкуплена мотопроизводителем DKW, и в 1931 состоялся дебют автомобиля с передним приводом, DKW F1
[9]
. Содействовал этому мировой экономический кризис, начавшийся в 1929. Дело в том, что автомобили с большим объёмом двигателя перестали пользоваться спросом ввиду всеобщего безденежья. И тогда глава Audi поручил разработать компактный автомобиль с передним приводом.

Толчок для объединения четырёх автопроизводителей дал Саксонский муниципальный банк, кредитор всех этих компаний. Он боялся за свои инвестиции в автомобильную промышленность. 29 июня 1932 заводы Audi, Horch, Wanderer и DKW объединились в Auto Union AG. Его символом стали знакомые всем четыре кольца. После такого слияния фирма стала вторым автопроизводителем в Германии. Марки Audi, DKW, Horch и Wanderer нисколько не конкурировали между собой. Дело в том, что каждой марке был выделен отдельный рыночный сегмент: Audi занималась спортивными автомобилями, DKW — мотоциклами, Horch — большими и богато отделанными автомобилями, а Wanderer — средним сегментом класса люкс. Также фирма участвовала в автомобильных гонках. В течение нескольких лет модели Auto Union «Серебряная стрела» побеждали в множестве гонок и чемпионатах по всему миру. При этом было установленно большое количество мировых рекордов. В 1940 выпуск всех гражданских автомобилей концерна был свёрнут, заводы объединения перешли к производству штабного автомобиля Horch 901.

Сборка Audi 80 в Вольфсбурге, 1973

По окончании Второй мировой войны все саксонские заводы Auto Union оказались разрушенными в результате ударов авиации союзников, а множество сотрудников и руководство концерна покинуло Советскую зону оккупации. Всё оборудование, что уцелело, было демонтировано и вывезено. Руководство компании ещё незадолго до окончания войны успело перебраться в Баварию. В конце 1945 в городе Ингольштадте даже появился склад запчастей Auto Union. Но до полноценного выпуска продукции было ещё далеко. Только 3 сентября 1949 возобновился выпуск мотоциклов и развозных грузовиков. Компания по-новому регистрировалась и появилась компания Auto Union GmbH. В 1950 появился первый послевоенный легковой автомобиль концерна, DKW F89 P Master Class.

Audi — Вікіпедія

Audi
Audi AG[1]
Audi-Logo 2016.svg
Audi Ingolstadt.jpg
Тип Акціонерне товариство
Форма власності Aktiengesellschaft[d]
Галузь Автомобілебудування
Гасло «Прогрес через технології»
Доля 1928 — компанію купує Йорген Расмуссен
1932 — вхід у компанію Auto Union
1965 — компанію купує фірма Volkswagen
Попередник(и) Auto Union
NSU
Засновано 16 липня 1909
Засновник(и) Август Горх
Штаб-квартира Інгольштадт, Німеччина
Територія діяльності У всьому світі
Попередні назви August Horch Automobilwerke GmbH
Ключові особи Руперт Стадлер
Ульріх Хакенберг
Маттіас Мюллер
Продукція Транспортні засоби
Виторг ▲€58,42 мільярда (2015)
Операційний прибуток (EBIT) ▲€4,836 мільярда (2015)
Чистий прибуток ▲€4,297 мільярда (2015)
Активи ▲€16,832 мільярда (2009)
Власник(и) Volkswagen Group (99.55 %)
Співробітники 84 435 (2015)
Клієнти ▲2 024 881
Холдингова компанія Audi Brussels
Audi Hungaria Motor Kft.
Ducati
Italdesign Giugiaro
Lamborghini
Audi Sport GmbH
Дочірні компанії
  • Ducati, Lamborghini і Audi Hungaria Zrt.d
  • Структурні підрозділи Audi e-tron
    Audi India
    Сайт www.audi.com

    CMNS: Audi на Вікісховищі

    Audi (Німецька: [ˈʔaʊ̯diː ˈʔaːˈgeː] (CMNS: прослухати)

    ; укр. Ауді) — з 1909 року німецький виробник автомобілів. Штаб-квартира розташована в місті Інгольштадт. У 1928 році компанію купує Йорген Расмуссен. Сьогодні компанія займається виготовленням престижних автомобілів.

    Витоки компанії складні і починаються з початку 20 століття: початкові підприємства (Horch і Audiwerke), засновані інженером Августом Горхом, і два інших виробника (DKW і Wanderer), об’єднуються у компанію Auto Union у 1932 році. Сучасна епоха Audi почалася в 1960-х роках, коли Auto Union був придбаний компанією Volkswagen у фірми Daimler-Benz. Після перезапуску бренду Audi із введенням в 1965 році серії Audi F103, Volkswagen об’єднав Auto Union з NSU Motorenwerke у 1969 році, створюючи таким чином сучасну компанію.

    Назва компанії базується на латинському перекладі прізвища засновника Августа Горха. «Горх», що означає «слухати» німецькою мовою, стає «audi» латинською мовою. Чотири кільця логотипу Audi представляють одну з чотирьох автомобільних компаній, які об’єдналися для створення попередника Audi — Auto Union. Гасло Audi — «Vorsprung durch Technik», що означає «Прогрес через технології». Однак Audi USA використовували гасло «Правда — в інженерії» з 2007 по 2016 рік, а з 2016 року не використовували слоган. Audi разом з BMW та Mercedes-Benz є одними з кращих марок розкішних автомобілів у світі.

    Август Горх. Заснування компанії August Horch Automobilwerke GmbH[ред. | ред. код]

    Автомобільна компанія Wanderer була спочатку створена в 1885 році, а пізніше стала філією Audi AG. Ще одна компанія, NSU, яка пізніше об’єдналася в Audi, була заснована в цей же час, і згодом постачала шасі для чотириколісного автомобіля Готтліба Даймлера.

    14 листопада 1899 серпня Август Горх (1868-1951) створив компанію A. Horch & Cie в районі Еренфелд в Кельні. У 1902 році він переїхав зі своєю компанією до міста Райхенбах-ім-Фогтланд. 10 травня 1904 року він заснував акціонерне товариство August Horch & Cie. Motorwagenwerke AG у Цвікау (Саксонія).

    Після неприємностей з головним фінансовим директором компанії Horch Август Горх залишив Motorwagenwerke і заснував у Цвікау 16 липня 1909 року свою другу компанію

    August Horch Automobilwerke GmbH. Його колишні партнери звинуватили його в порушенні прав на торгову марку. Німецький Рейхсхерміст (Верховний Суд) у Лейпцигу врешті вирішив, що бренд Horch належав його колишній компанії.

    Компанії Audi Automobilwerke GmbH Zwickau та Audiwerke AG Zwickau[ред. | ред. код]

    CMNS:

    Згодом Августу Горху було заборонено використовувати «Horch» як торговельне найменування своєї нової компанії, тоді він організував зустріч з близькими діловими друзями — Полем і Францем Фікенхером з Цвікау. У квартирі Франца Фікенхера вони обговорили, як запропонувати нову назву для компанії. Під час цієї зустрічі син Франца спокійно вивчав латинську мову в кутку кімнати. Кілька разів він ніби хотів був сказати щось, але просто «ковтав» слова і продовжував працювати, поки нарешті не вимовив: «Батьку —

    audiatur et altera pars …чи не було б чудовою ідеєю назвати її audi замість horch?». «Horch!» німецькою мовою означає «Слухай!» або «слухати», а слово «Audi» в особливій наказовій формі «audire» означає «слухати» латинською мовою. Ідея з ентузіазмом була прийнята всіма учасниками зустрічі. 25 квітня 1910 року Audi Automobilwerke GmbH Zwickau (з 1915 року перейменована на Audiwerke AG Zwickau) була зареєстрована в реєстрі компанії і реєстраційному суді Цвікау.

    Перший автомобіль Audi Type A 10/22HP Sport-Phaeton (16 кВт) був випущений в тому ж році, а наступним став Type B 10/28PS, також в тому ж році.

    Audi розпочали з 2612-кубового рядного чотирициліндрового двигуна моделі Type A, а потім з’явилась 3564-кубова модель, а також 4680-кубова і 5720-кубова моделі. Ці машини були успішними навіть у спортивних змаганнях. Перша шестициліндрова модель Type M, 4655 см3, з’явилася в 1924 році.

    Август Горх залишив Audiwerke у 1920 році через високу посаду в міністерстві транспорту, але він все ще був пов’язаний з Audi як член піклувальної ради. У вересні 1921 року Audi став першим німецьким виробником автомобілів, який представив серійну машину Audi Type K із лівим розташуванням керма. Лівий рух розповсюджувався і встановив панування протягом 1920-х років, оскільки він забезпечував кращий огляд зустрічного руху, що робило обгони безпечнішими.

    Об’єднання чотирьох компаній під логотипом чотирьох кілець. Компанія Auto Union[ред. | ред. код]

    У серпні 1928 року власник Dampf-Kraft-Wagen (DKW) Йорген Расмуссен придбав більшу частину акцій Audiwerke AG. У тому ж році Расмуссен купив залишки американського виробника автомобілів Rickenbacker, в тому числі виробниче обладнання для восьмициліндрових двигунів. Ці двигуни використовувались на моделях Audi Zwickau та Audi Dresden, які були випущені в 1929 році. У той же час виготовлялись шестициліндрові та чотирициліндрові (чотирициліндрові з двигунами Peugeot) моделі. Автомобілі Audi тієї епохи були розкішними автомобілями, оснащеними спеціальними кузовами.

    У 1932 році Audi об’єдналася з компаніями Horch, DKW і Wanderer, щоб утворити Auto Union AG у Хемніці. Саме в цей період компанія запропонувала Audi Front, яка стала першою європейською машиною, що поєднувала у собі шестициліндровий двигун з переднім приводом. Автомобіль використовував трансмісію від Wanderer, але повернуту на 180 градусів, так що привідний вал був спереду.

    До Другої світової війни Auto Union використовував чотири взаємопов’язані кільця, які сьогодні утворюють логотип Audi, що представляє ці чотири бренди. Проте, цей логотип використовувався тільки на гоночних автомобілях Auto Union, тоді як компанії-учасники використовували власні назви та емблеми. Технологічний розвиток став все більш концентрованим, і деякі моделі Audi були оснащені двигунами Horch або Wanderer.

    Відображаючи економічний тиск періоду, Auto Union у 1930-х роках поступово концентрувався на маленьких автомобілях, так що до 1938 року бренд компанії DKW складав 17,9 % німецького авторинку, а Audi — лише 0,1 %. Після того, як остання Audi була виготовлена в 1939 році, назва «Audi» зовсім зникла з ринку нових автомобілів на більше двох десятиліть.

    Як і більшість німецьких виробників, після початку Другої світової війни заводи Auto Union були переобладнані для військового виробництва, і були об’єктами для бомбардувань союзників під час війни, які залишили їм пошкодження.

    CMNS:

    Захоплений радянською армією в 1945 році, за наказом військової адміністрації Радянського Союзу заводи були розібрані в рамках військових репарацій. Після цього всі активи компанії були експропрійовані без компенсації. 17 серпня 1948 року Auto Union AG з Хемніца був виключений з комерційного реєстру. Ці дії призвели до ліквідації німецької компанії Auto Union AG. Залишки заводу Audi у Цвікау стали Volkseigener Betrieb («народне підприємство») Automobilwerk Zwickau, або AWZ (укр. — Автомобільний завод Цвіккау).

    Не маючи перспектив продовження виробництва в Східній Німеччині, що перебувала під контролем Радянського Союзу, керівники Auto Union розпочали процес переміщення того, що залишилося від компанії, до Західної Німеччини. В Інгольштадті, Баварія, було обрано приміщення, щоб розпочати виробництво запасних частин наприкінці 1945 року. Приміщення в кінцевому підсумку стануть штаб-квартирою реформованого Auto Union у 1949 році.

    Колишній завод Audi в Цвікау відновив збірку довоєнних моделей у 1949 році. Ці моделі DKW були перейменовані в IFA F8 та IFA F9, і були подібними до західнонімецьких версій. Західно- та східнонімецькі моделі оснащувалися традиційними та відомими двотактними двигунами DKW. Завод у Цвікау виготовляв сумно відомий Trabant до 1991 року, коли потрапив під керування Volkswagen, і припинив виробництво власних моделей, як і Audi з 1945 року.

    Нова західнонімецька штаб-квартира Auto Union була відкрита в Інгольштадті за допомогою кредитів уряду Баварії та плану Маршалла. Реформована компанія була запущена 3 вересня 1949 року і продовжувала традицію DKW щодо виробництва автомобілів з переднім приводом та двотактними двигунами. Модельний ряд включав виготовлення невеликого, але міцного 125-кубового мотоцикла, і розвізного фургона DKW F89 L в Інгольштадті. Приміщення в Інгольштадті були великими, складалися з великого комплексу колишніх військових будівель, які підходили як для адміністрації, так і для зберігання та розподілу автомобілів, але на цьому етапі в Інгольштадті не існувало жодного спеціалізованого заводу, придатного для масового виробництва автомобілів: для виготовлення перших післявоєнних масових легкових автомобілів компанії у Дюссельдорфі було орендовано приміщення фірми Rheinmetall-Borsig. Лише через десять років компанія залучила інвестора, і стали доступними кошти для будівництва великого автозаводу біля головного офісу у Інгольштадті.

    Відродження компанії Audi у власності фірми Volkswagen[ред. | ред. код]

    У 1958 році, у відповідь на тиск з боку Фрідріха Фліка, найбільшого акціонера компанії, фірма Daimler-Benz придбала 87 % акцій компанії Auto Union, а у 1959 році було збільшено до 100 %. Проте, невеликі двотактні машини не були центром інтересів Daimler-Benz, і хоча на початку 1960-х років були значні інвестиції в нові моделі Mercedes та Auto Union, старіння модельного ряду компанії на даний момент не принесло користі під час економічного буму початку 1960-х років у такій мірі, як конкуренти-виробники Volkswagen та Opel. Рішення продати компанію Auto Union було засноване на її недостатній рентабельності. За іронією долі, до того часу, коли вони продали бізнес, компанія мала великий новий завод і сучасний чотиритактний двигун, який був готовий до виробництва, що дозволило підприємству Auto Union під новим власником розпочати період прибуткового зростання, виробляючи не автомобілі Auto Union або DKW, а використовуючи назву «Audi», яку відродили у 1965 році, після 25-річного проміжку.

    У 1964 році Volkswagen придбав 50 % акцій у бізнесі, до складу якого увійшли нові заводи в Інгольштадті, бренди DKW та Audi, а також права на нову конструкцію двигуна, який був профінансований компанією Daimler-Benz, що, в свою чергу, володіла правами на закриту торгову марку Horch та заводом у Дюссельдорфі, який став складальним заводом Mercedes-Benz. Через півтора місяця Volkswagen купив повний контроль над Інгольштадтом, і до 1966 року використовував запасні потужності заводу у Інгольштадті для складання додаткових 60,000 Volkswagen Beetle на рік. Двотактні двигуни стали менш популярними в 1960-х роках, оскільки клієнтам були більш привабливими плавні в роботі чотиритактні двигуни. У вересні 1965 року DKW F102 оснащувався чотиритактним двигуном та модернізацією для передньої та задньої частини автомобіля. Volkswagen відмовився від бренду DKW через його асоціації з двотактною технологією і, класифікувавши модель F103 як внутрішню, продавали її просто як Audi. Пізніше розвиток цієї моделі називали за оцінками їх потужності та продавали як Audi 60, 75, 80 та Super 90, до 1972 року. Volkswagen був проти ідеї Auto Union як автономного об’єкта, що виробляв власні моделі, придбавши компанію для того, щоб збільшити власну виробничу потужність через складальні заводи в Інгольштадті — до того моменту, коли керівники Volkswagen наказали, щоб назва Auto Union та прапори з чотирма кільцями були вилучені із заводських будівель. Тоді керівник VW Хайнц Нордхофф явно заборонив Auto Union з будь-яким подальшим розвитком продукції. Побоюючись, що Volkswagen не має жодних довгострокових амбіцій для бренду Audi, інженери Auto Union під керівництвом Людвіга Крауса розробили першу Audi 100 в таємниці, без відома Нордхоффа. Коли був представлений закінчений прототип, Нордхофф був настільки вражений, що організував виробництво автомобіля, і коли він був запущений у 1968 році, то отримав величезний успіх. З цією метою було завершено воскресіння бренду Audi, після чого відбулася поява першого покоління Audi 80 у 1972 році, що, в свою чергу, забезпечило шаблон для нового передьопривідного модельного ряду VW з водяним охолодженням, який дебютував з середини 1970-х років.

    У 1969 році Auto Union об’єдналася з NSU, розташованою в Неккарзульмі, що поблизу Штутгарта. У 1950-х роках NSU був найбільшим у світі виробником мотоциклів, але згодом перейшов на виробництво невеликих автомобілів, таких як NSU Prinz, версії TT і TTS яких популярні і сьогодні як вінтажні автомобілі. Пізніше NSU зосередився на нових роторних двигунах, заснованих на ідеях Фелікса Ванкеля. У 1967 році новий NSU Ro 80 став машиною, яка значно випередила свій час в технічних деталях, таких як аеродинаміка, легка вага та безпека. Проте, проблеми з роторними двигунами поклали край незалежності компанії NSU. Завод у Неккарзульмі сьогодні використовується для виробництва більших моделей Audi A6 та A8. Завод у Неккарзульмі також є штаб-квартирою «quattro GmbH» (з листопада 2016 року — «Audi Sport GmbH»), дочірньою компанією, відповідальною за розробку та випуск високопродуктивних моделей Audi: моделі R8 та модельного ряду «RS».

    Нова об’єднана компанія була заснована 1 січня 1969 року і була відома як Audi NSU Auto Union AG, штаб-квартира якої була розташована на заводі NSU у Неккарзульмі, і тоді вперше після довоєнної епохи з’явилася Audi як окрема торгова марка. Volkswagen представив бренд Audi в США до 1970 модельного року. У тому ж році середньорозмірний автомобіль, над яким працювали у NSU, K70, що спочатку був призначений для розташування у модельному ряді між задньомоторними моделями Prinz і футуристичним NSU Ro 80, був замість цього запущений як Volkswagen.

    Складальна лінія Audi 80 у Вольфсбургу 1973 року

    Після запуску Audi 100 у 1968 році, у 1972 році вийшов Audi 80/Fox (що послужив основою для Volkswagen Passat 1973 року), і Audi 50 (пізніше перейменований на Volkswagen Polo) — у 1974 році. Audi 50 був оригінального дизайну, оскільки це було перше втілення концепту Golf/Polo, що призвело до надзвичайно успішного автомобіля по всьому світу. У кінцевому рахунку, Audi 80 та 100 (попередники A4 та A6, відповідно) стали найбільш продаваними моделями компанії, тоді як були зроблені невеликі інвестиції в зникаючому модельний ряді NSU: моделі Prinz припинили виготовляти у 1973 році, а смертельна помилка NSU Ro 80 зникла з виробництва у 1977 році, фактично похоронивши бренд NSU. Виробництво Audi 100 поступово переміщалося з Інгольштадта в Неккарзульм впродовж 1970-их років з появою другого покоління C2 колишніх моделей в 1976 році, все виробництво здійснювалось на колишньому заводі NSU. Неккарзульм з цього моменту дав змогу випускати моделі Audi високого класу.

    CMNS:

    Імідж Audi в цей час був як консервативної компанії, і тому була прийнята пропозиція конструкції шасі інженера Йорга Бенсінгера з розробкою технології повного приводу на автомобілі Volkswagen Iltis для виходу гоночної і ралійної моделі Audi. Серійний автомобіль, що вийшов у 1980 році, отримав назву Audi Quattro, це було купе з турбонаддувом, яке також стало першим німецьким масовим автомобілем з постійним повним приводом через міжосьовий диференціал. Зазвичай автомобіль називають «Ur-Quattro» (префікс «Ur-» — це німецьке доповнення, в цьому випадку він означає «оригінальний» і застосовується також до першого покоління спортивних седанів Audi S4 і S6, як «UrS4» та «UrS6»), було виготовлено кілька таких машин (всі були виготолені однією командою ручною працею), але модель мала великий успіх у ралі. Видатні перемоги довели життєздатність повнопривідних гоночних автомобілів, а марка Audi пов’язала себе з досягненнями в автомобільній техніці.

    У 1985 році, коли марки Auto Union та NSU фактично зникли, офіційна назва компанії була скорочена просто до Audi AG. У той же час штаб-квартира компанії повернулася до Інгольштадта, і були сформовані дві нові дочірні компанії Auto Union GmbH і NSU GmbH для володіння та управління історичними товарними знаками, а також інтелектуальною власністю колишніх компаній (за винятком Horch, права на яку зберігала компанія Daimler-Benz після придбання фірмою VW) та спадщиною Audi.

    У 1986 році, коли Audi 80, основана на базі Passat, почала розробляти своєрідний образ автомобіля «для дідусів», тоді з’явився type 89. Ця абсолютно нова розробка продавалася надзвичайно добре. Його сучасний і динамічний зовнішній вигляд приховував низьку потужність базового двигуна, а його базова комплектація була досить спартанською (навіть дзеркало зі сторони пасажира було опцією). У 1987 році Audi запропонували нову і дуже елегантну Audi 90, яка мала набагато ширший набір стандартних опцій. На початку 1990-х років почали падати продажі серії Audi 80, почали проявлятися деякі основні конструкційні проблеми.

    На початку ХХІ століття Audi виставили автомобілі на німецьку гоночну трасу для встановлення та побиття декількох світових рекордів, таких як максимальна швидкість та витривалість. Ці зусилля були в руслі спадщини компанії з гоночної ери автомобілів Silver Arrows 1930-х років.

    На початку 1990-х років Audi почали захоплювати цільовий ринок автомобілів високого класу, щоб конкурувати з німецькими автовиробниками Mercedes-Benz і BMW. Все почалося з випуску Audi V8 у 1990 році. Це був, по суті, Audi 100/200 з новим двигуном і помітними відмінностями кузова. Найбільш очевидною була нова решітка, яка тепер була поєднана з капотом.

    До 1991 року модельний ряд Audi включав чотирициліндрову Audi 80, 5-циліндрові Audi 90 і Audi 100, турбовану Audi 200 і Audi V8. Також існувала версія купе 80/90 з 4- і 5-циліндровими двигунами.

    Незважаючи на те, що п’ятициліндровий двигун був успішним та надійним, він був дещо малим для цільового ринку. Із введенням повністю нової Audi 100 у 1992 році, Audi запропонували 2.8-літровий V6 двигун. Цей двигун також встановляли на модернізовану Audi 80 (моделі 80 і 90 тепер називалися просто 80, за винятком ринку США), що дало цій моделі вибір із чотири-, п’яти- та шестициліндрового двигунів з типами кузова седан, купе та кабріолет.

    П’ятициліндровий двигун незабаром був вилучений з основного каталогу двигунів. Однак версія з турбонаддувом, потужністю 230 к.с. (170 кВт), залишилася. Двигун, що спочатку встановлювали на 200 quattro 20V 1991 року, був похідним від двигуна, встановленого на Sport Quattro. Він встановлювався на Audi Coupé, перейменованого на S2, а також у кузов Audi 100, названий S4. Ці дві моделі стали початком масової серії потужних автомобілів S серії.

    У листопаді 2016 року Audi висловили намір створити складальний завод в Пакистані, де місцевий партнер компанії придбав землі для заводу в Індустріальному парку Коранжі Крік у Карачі. Затвердження плану призведе до інвестування у новий завод 30 мільйонів доларів США.

    Раптове ненавмисне прискорення Audi 5000[ред. | ред. код]

    Продаж у Сполучених Штатах впав після ряду повернень автомобілей з 1982 по 1987 роки моделі Audi 5000, пов’язаних з повідомленнями про випадки раптового ненавмисного прискорення, що призвело до шістьох смертельних та 700 нещасних випадків. У той же час NHTSA досліджували 50 моделей автомобілів від 20 виробників щодо раптових стрибків потужності.

    Audi 100 C3, що продавався у США як Audi 5000

    Звіт телепрограми «60 хвилин», опублікований 23 листопада 1986 року, що містив інтерв’ю з шістьма людьми, які подали до суду на Audi після повідомлення про ненавмисне прискорення, звинуватив Audi 5000 у тому, що вона нібито страждала проблемою, коли провалювався педаль гальм. Подальше дослідження виявило, що «60 хвилин» спроектували несправність — встановили каністру із стисненим повітрям на підлозі пасажирської сторони, з’єднану через шланг з отвором, просвердленим у трансмісії.

    Audi стверджувала, посилаючись на дослідження сторонніх дослідників, що проблеми були викликані помилкою водіїв, зокрема неправильним використанням педалей. Згодом Національна адміністрація з безпеки дорожнього руху (NHTSA) прийшла до висновку, що більшість випадків непередбачених прискорень, включаючи всі, про які звітували «60 хвилин», були спричинені помилкою водія, такою як плутання педалей. Телеканал CBS не визнав результатів тестування залучених урядових установ, але визнав аналогічні результати іншого дослідження.

    У оглядовому дослідженні, опублікованому в 2012 році, NHTSA підсумували свої минулі висновки про проблеми ненавмисного прискорення Audi: «Після непередбачених прискорень, що почалися на Audi 5000 через проблеми в системі стабілізатора холостого ходу (виробляючи початкове прискорення 0,3g), неправильне застосування педалі в результаті паніки, плутанини чи незнайомства з Audi 5000 сприяло серйозним інцидентам».

    Цей звіт відповідає висновкам технічного аналізу NHTSA того часу: «Системи стабілізації холостого ходу Audi були схильні до дефектів, що призводили до надмірної величини холостого ходу та коротких ненавмисних прискорень до 0.3g (що є подібним за величиною до аварійної зупинки у вагоні метро). Ці прискорення не можуть бути єдиною причиною (тривалі випадки раптового прискорення (ВРП)), деякі випадки ВРП можуть бути викликані завдяки натисканню водієм на педаль. Дефектна система стабілізації холостого ходу здійснювала електронний контроль дросельної заслінки. Важливо: множинні «переривчасті несправності електронного блоку керування спостерігалися та фіксувались …, а також повідомлялись Транспортом Канади».

    Після серій позовів Audi зробили кілька модифікацій: спочатку налаштували відстань між педалями гальм та акселератором на моделях з автоматичною трансмісією. Пізніше, з ремонтом 250 тисяч автомобілів 1978 року, додали пристрій, який вимагав від водія натискати педаль гальм перед вимненням стоянкового гальма. Спадщина Audi 5000 та інші повідомлення про випадки раптового ненавмисного прискорення змусили створити хитромудрі важелі перемикання передач і механізми блокування гальм для запобігання ненавмисного прискорення вперед або назад. Невідомо, як були вирішені дефекти в системі стабілізації холостого ходу.

    Продажі Audi у США, які досягли 74 061 екземплярів у 1985 році, у 1991 році знизилися до 12,283 екземплярів і три роки залишалися на однаковому рівні — з перепродажем вартість різко падала. Згодом Audi запропонували збільшений гарантійний захист і перейменували постраждалі моделі — 5000 стала 100 і 200 у 1989 році, і знову досягнули тих же рівнів продажів до модельного 2000 року.

    Стаття BusinessWeek 2010 року, яка окреслювала можливі паралелі між досвідом Audi та проблемами з автомобілями Toyota у 2009-2010 роках, зазначила, що колективний судовий позов, поданий у 1987 році приблизно 7500 власниками моделі Audi 5000, залишається невирішеним і в даний час оскаржується в окружному суді в Чикаго після оскарження у штаті Іллінойс та на федеральному рівні США.

    Впровадження моделей[ред. | ред. код]

    У середині-кінці 1990-х років Audi представила нові технології, що включали використання алюмінієвої конструкції. Audi A2, що вироблявся з 1999 по 2005 рік, був футуристичним супер міні, що народився від концепту Al2. Автомобіль мав багато функцій, які допомогли повернути довіру споживачів, такі як алюмінієва просторова рама, яка була застосована вперше у конструкції серійних автомобілів. На моделі A2 Audi далі розширила свою технологію TDI, використовуючи скромні трициліндрові двигуни. A2 був надзвичайно аеродинамічним і розробленим за допомогою аеродинамічної труби. Audi A2 була піддана критиці за високу ціну і ніколи не мала успішного продажу, але представила Audi як найсучаснішого виробника. Модель, конкурент Mercedes-Benz A-класу, продавалася порівняно добре в Європі. Але A2 була вилучена у 2005 році, і Audi вирішила не розвивати термінову заміну.

    Наступна велика зміна моделей відбулася в 1995 році, коли Audi A4 замінила Audi 80. Нова схема номенклатури була застосована і для Audi 100, що стала Audi A6 (з незначною модернізацією). Це також означало, що S4 став S6, а новий S4 був представлений у кузові A4. S2 було вилучено з продажу. Audi Cabriolet продовжувала виготовлятися (на базі платформи Audi 80) до 1999 року, отримавши вдосконалення двигуна. Нова модель A3 хетчбек (яка використовувала платформу Volkswagen Golf Mk4) була представлена в модельному ряді у 1996 році, а радикальні Audi TT купе і родстер дебютували у 1998 році на базі тієї ж платформи.

    Двигуни, доступні в усьому модельному ряді, тепер були чотирициліндровими 1,4 л, 1,6 л і 1,8 л, чотирициліндровим турбованим 1,8 л, V6 2,6 л і 2,8 л, п’ятициліндровим турбованим 2,2 л та V8 4,2 л двигунами. V6 були замінені новими 2.4 л і 2.8 л 30V V6 у 1998 році, з помітним поліпшенням потужності, крутного моменту і плавності. Згодом додали додаткові двигуни, включаючи 3,7 л V8 та 6,0 л W12 для А8.

    Продажі Audi у 2000-х роках сильно зросли, причому, поставки клієнтам зросли з 653 тис. у 2000 році до 1003 тис. у 2008 році. Найбільше продажі зросли у Східній Європі (+19,3 %), Африці (+17,2 %) та Близькому Сході (+58,5 %). Зокрема, Китай став ключовим ринком, що становив 108,000 з 705,000 автомобілів, поставлених у перші три квартали 2009 року. Одним з чинників їх популярності в Китаї є те, що Audi стала автомобілем, який купляв китайський уряд для посадових осіб, закупівлі уряду відповідали 20 % продажів у Китаї. Станом на кінець 2009 року операційний прибуток компанії Audi в розмірі 1,17 млрд. євро (1,85 млрд. доларів США) зробив найбільший внесок у дев’ятимісячний операційний прибуток материнської компанії Volkswagen Group у розмірі 1,5 млрд. євро, тоді як інші марки в корпорації, такі як Bentley та SEAT, понесли значні втрати. У травні 2011 року відбувся рекорд продажів для Audi у США з новими Audi A7 і Audi A3 TDI Clean Diesel. У травні 2012 року Audi повідомила про збільшення продажів на 10 % — з 408 одиниць до 480 лише за минулий рік.

    Audi виробляє транспортні засоби на семи заводах у всьому світі, деякі з яких поділяються з іншими марками VW Group, хоча багато вузлів, таких як двигуни та трансмісії, виробляються на інших заводах Volkswagen Group.

    Двома основними складальними заводами Audi є:

    audi Википедия

    Запрос «Ауди» перенаправляется сюда; см. также другие значения.
    Audi AG
    Audi-Logo 2016.svg
    Audi Ingolstadt.jpg
    Тип Акционерное общество
    Листинг на бирже FWB: DE0006757008
    Основание 1909
    Основатели Август Хорьх (нем. August Horch)
    Расположение Audi Ingolstadt.jpg Германия: Ингольштадт
    Ключевые фигуры Брэм Шот (нем. Abraham Schot, председатель совета директоров)
    Отрасль Автомобильная промышленность
    Продукция Легковые автомобили
    Оборот ▲ €48.8 млрд (2012) [1]
    Операционная прибыль ▲ €5.4 млрд (2012) [2]
    Чистая прибыль ▲ €4.3 млрд (2012) [3]
    Активы ▲ €16.8 млрд (2009)
    Капитализация ▲ €3.4 млрд (2009)
    Число сотрудников 88,453 (2016) [4]
    Материнская компания Volkswagen Group
    Дочерние компании Ducati, Lamborghini и Audi Hungaria Zrt.[d]
    Сайт audi.ru
    Commons-logo.svg Медиафайлы на Викискладе

    Audi AG ([ˈɑʊdɪ], audi в переводе с лат. — «слушай»[5]) — немецкая[6] автомобилестроительная компания в составе концерна Volkswagen Group, специализирующаяся на выпуске автомобилей под маркой Audi. Штаб-квартира расположена в городе Ингольштадт (Германия). Девиз — Vorsprung durch Technik (с нем. — «Прогресс через технологии»). Объём производства в 2016 году составил около 1 903 259 автомобилей. В 2012 г. немецкие специалисты по автомобилям сделали рейтинг лучших подержанных авто. Авто марки Audi признали лучшими среди подержанных авто[7].

    Audi — история автомобильной марки

    Логотип Ауди

    Страна производитель: Германия

    Эта ныне всемирно известная фирма родилась в 1910 году по решению суда. Рассматривалось дело об обвинении Августа Хорьха (August Horch) его бывшими коллегами из компании Horch. В результате разногласий с партнерами своенравный Хорьх был вынужден уйти из собственной фирмы, основанной им в Zwickau в 1899 году. Спустя некоторое время он создал в том же городе новую компанию, естественно, присвоив ей свое имя. Недолго существовали в одном небольшом городке две фирмы с одинаковым названием: решением суда второй было присвоено новое название Audi, что по-латыни означает то же самое, что Horch по-немецки — «слушать».

    Первый Audi был снабжен 4-цилиндровым двигателем в 2612 см3, похожим на прежние конструкции Хорьха, созданные им для фирмы Horch. Но вскоре за ним последовали новые моторы рабочим объемом в 3562, 4680 и 5720 см3. У всех были так называемые симметричные клапаны: впускной стоял снизу, а выпускной строго над ним «вниз головой».

    Упорство, с которым Август Хорьх выставлял свои автомобили на различные соревнования, было вознаграждено только в 1911 году, когда его Audi В с двигателем объемом 2,6 л в гонке на Кубок Альп в Австрии прошел всю дистанцию без штрафных очков. С учетом всех недостатков серии «В» в 1913 году была разработана новая модель Audi С, оснащенная 4-цилиндровым 3,5-литровым мотором, у которого коленчатый вал вращался на трех опорах и был чуть смещен вбок от осей цилиндров. Обычное конусное сцепление имело кожаную фрикционную поверхность. Деревянный кузов на шасси с базой 2900 или 3200 мм был открытым с удлиненной и заостренной задней частью, что, по мнению его создателей, обеспечивало лучшую обтекаемость и придавало стремительную внешность. В 1912-1914 годах этот автомобиль добился серьезных успехов в соревнованиях на Альпийский кубок. Поэтому он известен как Alpensieger — «Покоритель Альп».

    До войны был создан еще один небольшой автомобиль типа «8/28» с мотором в 2071 см3, который продолжали выпускать и после установления мира. Но самым популярным в 20-е годы стал 50-сильный «Audi-K» с верхнеклапанным мотором в 3,5 л. Первым 6-цилиндровым был «Audi-М», выпущенный в 1924 году. Его рабочий объем составлял 4655 см3, а распределительный вал впервые переставили наверх. Коленчатый вал имел 7 опор, а блок цилиндров сделали из алюминиевого сплава, хотя гильзы цилиндров оставались стальными. Верхний распределительный вал непосредственно действовал на стержни клапанов. Тормоза всех колес снабжались вакуумным усилителем. Максимальная скорость автомобиля достигала 120 км/ч.

    Первый 8-цилиндровый двигатель в 4872 см3 появился в 1928 году на автомобиле серии «R», получившей громкое имя Imperator. Она оказалась последней собственной конструкцией Audi, которую вскоре присоединила к себе другая автомобильная фирма DKW.

    DKW в истории Audi

    Йорген Скафте Расмуссен (Jorgen Skafte Rasmussen), основатель DKW, решил не создавать для новой гаммы Audi собственные двигатели, а закупил у разорившейся американской фирмы Rickenbacker все ее оборудование и разработки. Очередные модели Audi появились в 1929 году. Это были 6-цилиндровые Dresden и 8-цилиндровые Zwickau. В 1931 году в гамму Audi вошла легкая модель «Р» на шасси DKW с 4-цилиндровым мотором Peugeot в 1122 см3.

    В 1932 году 4 германские фирмы DKW, Audi, Horch и Wanderer объединились в автомобильный концерн Auto Union. Первым результатом совместной работы для Audi стала переднеприводная серия Front с 6-цилиндровым верхнеклапанным двигателем Wanderer в 2257 см3, за которым последовал заднеприводный Audi 920 с 6-цилиндровым мотором Horch в 3281 см3.

    История Audi Front

    Переднеприводный Audi Front стал «коллективным продуктом» всех входивших в концерн Auto Union фирм: идея переднего привода для массовых автомобилей принадлежала основателю DKW Расмуссену, его 6-цилиндровый двигатель был разработан на Wanderer и выпускался на Horch, а готовый автомобиль носил марку Audi. Несмотря на трудности освоения новой конструкции, автомобиль хорошо себя зарекомендовал и выпускался до 1938 года. Передняя подвеска была на поперечных рычагах и поперечной рессоре и во многом напоминала конструкцию Alvis. В отличие от большинства переднеприводных малолитражных машин Front принадлежал к среднему классу. Машины снабжались различными многоместными кузовами и развивали скорость свыше 105 км/ч. В 1937 году на Берлинском автосалоне был представлен элегантный трехместный спортивный вариант Front.

    После войны территория Германии, где находился город Zwickau, вошла в состав ГДР. Бывший завод Audi был национализирован и на нем выпускали не менее известные автомобили Trabant. Марка Audi временно исчезла, так как после войны компания Auto Union производила только автомобили DKW. Лишь в 1957 году появилась единственная модель под названием Auto Union 1000. В следующем году Auto Union перешла под контроль компании Daimler Benz, а в 1964 году, когда стал намечаться переход на выпуск переднеприводных автомобилей, стала собственностью концерна Volkswagen. В 1965 году марка Audi возродилась. На Франкфуртском автосалоне была показана переднеприводная Audi 1700 с высокоэкономичным двигателем разработки Daimler Benz, имеющим степень сжатия 11,2 и мощность 72 л.с.

    История слияния Auto Union и NSU. Переименование в Audi

    В 1969 году произошло слияние Auto Union и фирмы NSU — новая компания стала называться NSU Auto Union. Последние организационные изменения произошли в 1984 году, когда NSU Auto Union переименовали в просто Audi.

    Любопытные вещи случались на протяжении всей 104-летней истории фирмы. Так, после ее поглощения концерном Volkswagen в середине 60-х марка чуть было вообще не сгинула: весь потенциал Audi решили бросить на массовое производство «жуков». И только успешная разработка собственной модели — втайне от руководства концерна — позволила сохранить самобытность Audi.

    Новейшая история Audi

    Новейший период в истории фирмы охватывает последнюю четверть века. После вхождения в состав Volkswagen многие годы Audi воспринималась в Германии как рядовая народная марка. Так продолжалось до начала 80-х, когда автомобили с четырьмя кольцами на радиаторе вновь начали выделяться инновационными решениями. Созданные в 1980 году полноприводные модификации quattro неоднократно добивались успеха в международных ралли, что принесло марке Audi высокий авторитет.

    Инициатором выпуска полноприводных легковых автомобилей Audi был инженер Фердинанд Пих (Ferdinand Piech), который считал этот процесс столь же естественным, как переход от установки тормозов только на задних колесах к тормозам на всех колесах. Появление массовых полноприводных Audi считается революционным этапом развития автомобилестроения. Базой для полноприводных модификаций служили стандартные автомобили с передними ведущими колесами. В блоке с коробкой передач ставили раздаточную коробку с дифференциалом, распределявшую крутящий момент практически поровну на обе оси. Там же поначалу располагался механизм включения или отключения заднего привода. Первые полноприводные Audi были рассчитаны прежде всего на спортивные соревнования, где можно было бы проверить надежность новых конструкций. На них стояли мощные 5-цилиндровые двигатели с турбонаддувом. Под влиянием полноприводных Audi было заложено новое направление в создании серийных машин как для спорта, так и для обычной эксплуатации.

    С тех пор началось создание и нового имиджа марки, что стало еще более актуально к началу 90-х — падение европейского рынка заставило руководство Volkswagen пересмотреть свои подходы к бизнесу. Рассматривалось три варианта: оставить марку Audi в массовом сегменте, просто перевести ее в сегмент «премиум» или же замахнуться на «премиум-прогрессивный». Выбрали последнее и начали строить собственную маркетинговую стратегию Audi — ведь до тех пор у марки не было даже своих салонов, машины продавались вместе с фольксвагеновскими моделями. Более того, вплоть до 1994 года модельный ряд брэнда поражал всех своей скудостью: в нем было лишь две машины — Audi 80 и Audi 100, что вызывало явное недовольство клиентов и критику специалистов.

    Сегодняшний имидж брэнда держится на четырех принципах: использование высоких технологий, эмоциональность, спортивность и глобальные притязания. Каждый выполняет определенную задачу, а все вместе преследуют главную цель: в ближайшие пять-шесть лет как минимум удвоить сбыт, сравняться по объемам мировых продаж и восприятию с основными конкурентами — BMW и Mercedes-Benz.

    Впрочем, в штаб-квартире Audi AG эти принципы называют еще и инструментами, с помощью которых решаются вполне конкретные задачи по захвату рынков. Так, фирма первой сделала полный привод в седане, и это привлекло новых клиентов: если в 1995 году таких моделей было продано около 50 тыс., то в 2002-м — в четыре раза больше. Почти семь лет Audi была единственной, кто использовал прямой впрыск топлива на дизельных двигателях. Это позволило снизить шумность мотора, повысило экологичность и скорость автомобилей. В результате сбыт подобных машин за те же семь лет вырос со 100 тыс. до 300 тыс. в год. А изготовление крупных серий автомобилей с алюминиевыми кузовами вообще повлияло на развитие всей мировой автоиндустрии.

    Ставку на эмоциональность брэнда сделали, когда уходили от имиджа массовой машины. «В сегменте ‘премиум’ очень важна сама атмосфера, окружающая клиента, — говорит глава департамента глобальных коммуникационных стратегий Audi AG Грэйм Лисл. — Приобретая дорогую модель, человек в первую очередь покупает эмоции. Он хочет ощутить эксклюзивность автомобиля и отношения к себе, поэтому все нужно делать по высшему разряду».

    Прежде всего этому уровню должен соответствовать сам продукт: его качество, технические характеристики, дизайн. О том, сколь серьезно к этому относятся в компании, можно судить по сегодняшнему развитию модельного ряда. Начиная с 1995 года ежегодно стало появляться по одной-две новых модели. Начав с A4, немцы в течение трех лет выдали A3 и A4 Avant, бизнес-модель A6, универсал A6 Avant и TT Coupe. В последующие четыре года на рынке появились TT Roadster и вседорожная Audi allroad quattro, компактная A2 и уже новая A4, лимузин A8 и новая A4 Avant, кабриолет A4 и второе поколение A8. Наконец, в 2003 году появилась новая версия модели A3 и три совершенно инновационных концепта — Pikes Peak, Nuvolari и Le Mans, представленных в промежуток с января по сентябрь. Подобная «скорострельность» особенно впечатляет, если учитывать, что на создание каждой модели уходит порядка пяти лет и до двух миллиардов евро.

    Следуя общей концепции брэнда, фирма наделяет все новинки спортивным характером. Это выражается в отличных динамических характеристиках, мощных двигателях, подвесках, в облике машин и дизайне интерьеров. Более того, кроме базовых моделей выпускаются спортивные модификации с индексом S и суперспортивные RS. RS6, например, впечатляет: его 450 лошадиных сил буквально провоцируют на стремительные броски и перестроения, а на автобане лишь электронный ограничитель скорости не позволил выскочить за отметку 250 км/ч. Но маркетинговая политика требует еще более агрессивной подпитки спортивного духа, и Audi активно спонсирует соревнования по горным лыжам, гольфу, парусному спорту, поддерживает два знаменитых футбольных клуба Европы.

    Все это работает на четвертый постулат компании, который звучит так: Audi — один из крупнейших игроков на мировом рынке. Для этого расширяются дилерские сети в различных регионах планеты, создаются СП для работы на перспективном китайском рынке, расширяется доля в Европе, где сейчас немецкому брэнду принадлежит 3,6% рынка. Общий уровень притязаний компании специалист по бизнесу и финансам Юрген Де Грэйв попытался объяснить на конкретном примере: «В США мы продаем восемьдесят пять тысяч автомобилей в год, а BMW — четверть миллиона. Мы намерены вначале сравнять свои показатели по сбыту, а затем и вытеснить конкурентов».

    Производство Audi

    Чтобы реализовать столь амбициозные планы, бизнес компании должен быть отлажен как часы. В Audi AG считают, что дело обстоит именно так, и смело знакомят с различными подразделениями и производствами. Прежде всего это сам завод, точнее, один из заводов, поскольку автомобили фирма производит на трех европейских предприятиях. Одно расположено в Венгрии, где частично изготавливают модель TT. В Венгрии действует и моторный завод фирмы, где ежегодно делают 1,3 млн двигателей, из которых одна половина идет на Audi, а вторая на другие марки, среди которых Skoda и Seat. В немецком городе Некарзульме выпускают солидные модели с алюминиевыми кузовами — A8, A6, Allroad, а также «малыша» A2. Там же базируется подразделение Audi Security, на котором собирают бронированные бизнес-седаны A6 и лимузины A8. Но самый крупный завод компании находится в городке Ингольштадте, что в часе езды от Мюнхена. Работая в три смены, он ежесуточно производит до 780 A3, почти столько же A4 и еще около двухсот моделей TT.

    Однако одним производством владения Audi в Ингольштадте не ограничены: они занимают здесь почти 2 млн гектаров, и это больше, чем территория княжества Монако. Именно тут базируется штаб-квартира Audi AG, работают дизайнеры и конструкторы, расположены главный маркетинговый департамент, крупное инструментальное производство и технический центр компании. Кстати, последний считается одним из самых совершенных в мире: его аэродинамический комплекс позволяет «развивать» скорость до 320 км/ч, а температуру опускать до -60C. Бесплатно этим пользуются другие участники материнского концерна — марки Volkswagen и Seat, в виде спонсорской помощи для тренировок комплекс получают немецкие бобслеисты, а вот другим заказчикам он сдается в аренду — по 2700 евро в час.

    Завод тоже напичкан всевозможной электроникой. К примеру, коэффициент автоматизации цеха по производству модели A4 еще в 2000 году был доведен до 83%. Для этого пришлось решать немало проблем, в том числе — управления роботами. По конвейеру одна за другой движутся разные модификации автомобилей, и для каждой требуется свой набор технологических операций. Поэтому на кузов крепится датчик с заданием, а электроника считывает данные и без вмешательства людей управляет оборудованием.

    Зато на участке окончательной сборки людно: тут без человеческих глаз и рук не обойтись. Более того, каждый работник становится еще и своего рода контролером, проверяя качество предыдущих операций. Если заметил ошибку коллеги, подает сигнал, и недоработка мгновенно исправляется. На счету каждая секунда — в случае полной остановки конвейера минута простоя обойдется компании в 13 тыс. евро.

    Впрочем, фирма тоже заботится о своих рабочих. Скажем, не так давно кузова над сборочной линией вывешивались под углом в 45 градусов — считалось, что сборщикам так удобнее. Однако компания заказала исследование, и выяснилось, что работать с горизонтально висящим кузовом для позвоночника менее вредно, после чего на заводах переделали все линии. Иной пример: под всем сборочным конвейером настелен отличный паркет. Заметив мой удивленный взгляд, сопровождающий пояснил: «Дерево не такое жесткое и холодное, как бетон, а это очень важно для здоровья людей».

    Творчество по расписанию

    Работа дизайнеров Audi на годы вперед расписана буквально по неделям. Еще недавно в Audi на создание новой модели отводилось 60 месяцев, но из-за жесткой конкуренции сейчас пришлось перейти на более короткий цикл в 50 месяцев (немногим более четырех лет). В этом цикле расписан график работы всех подразделений, в том числе дизайнеров.

    Работа над машиной начинается с документа, который готовит группа планирования продукта. В соответствии с перспективами рынка она выдает техзадание, где указаны габариты будущего автомобиля, тип кузова, количество мест, основные динамические параметры, уровень себестоимости. После этого в течение восьми месяцев художники могут предлагать практически все, что угодно. Но с условием: во-первых, это должно отвечать основным принципам брэнда (инновационность, спортивность, эмоциональность), во-вторых, соответствовать вековым традициям и стилю марки. Дело в том, что в Audi твердо придерживаются принципа — в дизайне модельного ряда должна быть эволюция, а не революция.

    Впоследствии из массы идей будут отобраны только два проекта, и по ним будет идти работа на следующем этапе. Тут свои эскизы должны представить уже три подразделения — по экстерьеру, интерьеру и цветовым решениям. Причем внутри них есть своя специализация: дизайнеры по сиденьям, обивке, панелям приборов, органам управления. А примерно через 25 месяцев после старта из двух вариантов отбирается окончательный, и где-то на 33-м месяце делается пластилиновая модель в масштабе 1:1.

    К этому моменту дизайнеры должны подготовить точные изображения всех деталей, включая такие мелкие, как кнопки, стрелки приборов, стыки и швы. Причем каждый штрих должен нести смысловую или функциональную нагрузку. Флориан Гульден, один из дизайнеров Audi, рассказывает, как те или иные решения могут влиять на ассоциации людей. Одни линии и детали подчеркивают устойчивость и мощь автомобиля, другие — его стремительность, третьи дают чувство защищенности и покоя.

    Если все сделано верно, то за 15-18 месяцев до начала производства создается практически окончательный вариант, который согласовывается с технологами и выставляется на одном из международных автосалонов. Эта версия настолько близка к серийному образцу, что по ней даже делают штампы для многих узлов и инструментов. Впрочем, кое-какие поправки могут быть внесены после выставки: большую роль играют отклики прессы, дилеров, публики.

    Audi Forum — праздники в розницу

    Громадный комплекс Audi AG в Ингольштадте — отличный пример развития бизнеса в соответствии с намеченной стратегией. Решив продвигать престижный брэнд, компания сделала максимум для того, чтобы клиенты «покупали» здесь те самые позитивные эмоции. И рядом с заводскими цехами возвела Audi Forum — специальный клиентский центр. В 1992 году его открыл легендарный Фердинанд Пих, возглавлявший тогда концерн Volkswagen, но хорошо помнивший начало своей автомобильной карьеры именно в Audi AG.

    Сейчас в Audi Forum входят музей компании, ресторан, офисы, магазины автоаксессуаров и атрибутики фирмы. Однако его главная часть — огромный, размером со стадион, фирменный ангар, ставший прототипом современных дилерских центров Audi. Именно в нем были заложены такие стандарты шоу-румов марки, как большое количество света и воздуха, применение специальных антибликовых зеркал и прожекторов, создание комфортабельных зон для клиентов. «Все это преследует одну цель — создать атмосферу праздника, запоминающегося события, — говорит сотрудник центра Гюнтер Герлих. — Каждый клиент должен ощутить свою значимость и эксклюзивность. Ежедневно из этого центра мы отпускаем до двухсот восьмидесяти новых автомобилей всех моделей компании. А приезжают за ними не только немцы, но и жители других европейских стран».

    Самое любопытное состоит в том, что Audi Forum не занимается продажей машин — заказы на них и оплату принимают дилеры. А в Ингольштадте можно лишь получить сам автомобиль. Но зато как это делается! В назначенный день покупатели прибывают в компанию. И пока машину готовят к выдаче, клиенты знакомятся с музеем, их водят по заводским цехам, кормят за счет фирмы в ресторане. Тут же можно приобрести сувениры, аксессуары и даже заказать дополнительное оборудование — спортивные кресла, эксклюзивный руль или легкосплавные колеса.

    А когда придет время получать ключи, клиенту сообщат об этом по громкой связи да еще выведут информацию на световое табло. На нем видно, что каждые четверть часа обладателями новенького авто становятся еще пять-десять человек или фирм, которые тоже нередко желают превратить процесс покупки в удовольствие. После чего — небольшой инструктаж консультанта, торжественный пуск двигателя, фото на память — и в путь. Очевидно, все это на самом деле притягательно: по словам сотрудников центра, многие клиенты приезжают сюда уже по второму, а то и по третьему разу, беря с собой жен, детей, приятелей. А в целом из Audi Forum ежегодно отпускается почти четверть всех продаваемых в Германии автомобилей этой марки.

    История Audi. По материалам: «Энциклопедия автомобилей», «Эксперт-Авто» #12(55) от 15 декабря 2003.

    История создания и развития марки Audi. Узнайте, как был создан и развивался автомобильный бренд Ауди, и чем Ауди известен в наше время.

    Audi AG

    Входит в состав Volkswagen Group.

    Штаб-квартира находится в городе Ингольштадт, федеральная земля Бавария, Германия.

    История возникновения бренда Audi связана с именем Августа Хорьха, знаменитого инженера и одного из основателей немецкой автомобильной промышленности. После окончания Технического университета он  начал трудовую деятельность на заводе Карла Бенца в Мангейме. Он работал в отделе производства двигателей, а затем возглавил отдел конструирования автомобилей. Свое собственное дело Хорьх основал в 1899 году, создав в Кельне компанию Horch & Cie. Motorwagen Werke. В 1902 году Хорьх переехал в Саксонию, сначала в Рейхенбах, а в 1904-му — в Цвикау, где преобразовал компанию в акционерное общество. Из-за разногласий с советом директоров и наблюдательным советом в 1909 году Август Хорьх покидает компанию и основывает в городе Цвикау еще одно автомобильное производство. Поскольку его фамилия уже использовалась в названии компании и была защищена торговым знаком, для названия новой фирмы Хорьх выбрал перевод своей фамилии на латынь. Так немецкое «horch» («слушай») превратилось в латинское «audi». В декабре 1914 года компания Audi Automobilwerke GmbH была преобразована в акционерное общество.

    С момента основания марки Audi ее история связана со спортивными достижениями. Благодаря впечатляющим успехам автомобилей Audi на австрийских горных раллийных гонках в период с 1911 по 1914 год Августу Хорьху за несколько лет удалось сделать марку всемирно известной. Модель Audi C 14/35 мощностью 35 л. с. даже получила прозвище «покоритель Альп». После окончания Первой мировой войны Август Хорьх отошел от управления компанией и переехал в Берлин, где стал работать независимым автомобильным экспертом.

    В августе 1928 года Йорген Скафте Расмуссен, владелец Zschopauer Motorenwerke/DKW, приобрел контрольный пакет акций Audiwerke AG, а в следующем году произошло слияние компании из Цвикау с бизнес-империей Расмуссена.

    По распоряжению Саксонского государственного банка, который начал опасаться за свои инвестиции в автомобильную промышленность Саксонии, в 1932 году заводы Audi, Horch и Zschopauer Motorenwerke/DKW объединились в Auto Union AG. Новая компания сразу же заключила соглашение с Wanderer Werke на покупку автомобильного подразделения Wanderer. Новая группа компаний выбрала своей официальной резиденцией город Кемниц. Символом слияния стали четыре кольца, которые до сих пор служат эмблемой Audi.

    После своего создания Auto Union AG оказалась второй по величине группой в автомобильной промышленности Германии. Марки Audi, DKW, Horch и Wanderer были сохранены. Для каждой из четырех марок группы был выделен особый рыночный сегмент: DKW — мотоциклы и малолитражные автомобили; Wanderer — автомобили среднего класса; Audi — автомобили верхнего сегмента среднего класса; Horch — автомобили класса люкс и представительские автомобили. Последний Audi этой эпохи был выпущен в апреле 1940 года. После производство легковых Audi прекратилось на срок длиной в четверть века.

    В 1969 году акционерное общество Volkswagenwerke AG, уже владевшее на тот момент компанией Auto Union GmbH, провело ее слияние с NSU Motorenwerke AG. Новая компания получила известность как Audi NSU Auto Union AG с головным офисом в городе Некарсульм. В широчайшем модельном ряду компании были представлены двигатели и концепции приводов под марками Audi и NSU. В 1972 году запущено в серийное производство первое поколение Audi 80. К моменту снятия первого поколения с производства было выпущено более миллиона автомобилей. В этот период отмечается постепенное усиление позиций марки Audi, об этом свидетельствуют освоение пятицилиндрового двигателя (1976 год), турбонаддува (1979 год) и полного привода (quattro) в 1980 году.

    В 1985 году компания сменила название — с Audi NSU Auto Union AG на Audi AG.

    Сайт компании: http://www.audi.ru

    Модельный ряд и цены автомобилей Audi (Ауди)

    Компания «Ауди» была основана в 1909 году немецким талантливым инженером и конструктором по имени Август Хорьх. Его фамилия в переводе с немецкого означает «слушать». Латинская версия этого слова – Audi — и стала названием бренда.

    Четыре кольца эмблемы символизирует слияние четырёх производителей легковых машин и мотоциклов (DKW, Horch, Wanderer, Audi), которое случилось в 1934 году. Фирмы не являлись конкурентами, т. к. каждой из них был выделен отдельный рыночный сегмент.

    В 30-х годах Германия взяла курс на милитаризацию, и «Ауди» не была исключением. Полностью остановив выпуск гражданских машин в начале Второй мировой войны, компания стала одним из главных поставщиков военных автомобилей.

    Многие заводы «Ауди» были разрушены в результате военных действий, что привело предприятие к потере независимости спустя 13 лет после окончания войны: пребывая на грани банкротства, компания была приобретена одним из крупнейших концернов Daimler-Benz AG. А в 1964 году контрольный пакет акций был продан корпорации Volkswagen Group.

    В начале 50-х годов началась новая страничка в истории «Ауди»: пребывающая на грани банкротства компания была приобретена одним из крупнейших концернов Daimler-Benz AG. Спустя 15 лет контрольный пакет акций был продан корпорации Volkswagen Group, и Audi потеряла свою независимость.

    В 1974 году главой конструкторского отдела стал Фердинанд Пьёх. Именно под его началом концерн стал стремительно наращивать технические разработки. Появился пятицилиндровый двигатель, полный привод Quattro. В производстве моторов стала использоваться технология турбонагнетания.

    С 1985 года были введены такие новшества, как полностью оцинкованный кузов, совершенный аэродинамический дизайн, экономичные дизельные двигатели с технологией непосредственного впрыска, гибридный привод, сверхмощные восьми- и двенадцатицилиндровые моторы.

    В 1993 году произошло поглощение итальянской компании Automobili Lamborghini, испанской Seat и британской Cosworth Technology.

    В настоящее время Audi находится на очередном подъёме, постепенно заполняя пока ещё неохваченные ниши автомобилестроения.

    Audi | Автопедия вики | Fandom

    Audi AG — немецкая автомобилестроительная компания в составе концерна Volkswagen Group, специализирующаяся на выпуске автомобилей под маркой Audi. Штаб-квартира расположена в Ингольштадте (Германия). Председатель совета директоров — Мартин Винтеркорн. Объём производства в 2010 г. составил около 1 148 791 автомобилей. В 2012 г. немецкие специалисты по автомобилям сделали рейтинг лучших подержанных авто. Авто марки Audi признали лучшей среди подержанных авто.

    Audi Typ C 14/35 PS «Alpensieger» ‘1912–21

    Концерн Audi был образован в результате объединения четырёх компаний, выпускавших автомобили и мотоциклы под марками DKW, Horch, Audi и Wanderer. Первый автомобиль марки Wanderer появился в 1913 г., первое собственное предприятие (Horch & Co.) Август Хорьх организовал в 1899 г, а после того, как кредиторы отстранили его от дел, в 1909 г. была организована компания Audi Automobil-Werke, что переводится как «Автомобильный завод Ауди». А в 1910 г. был выпущен первый автомобиль. В переводе с немецкого Хорхь (Horch) означает «слушай». Когда выбирали название для новой марки, сын одного из деловых партнёров Августа предложил то же слово, но только в латинском варианте, то есть «Audi» (с английского — Audio — услышать). В 1921  фирма совершила своеобразный прорыв. В этом году был выпущен первый немецкий автомобиль с левосторонним расположением рулевого управления. До этого фирма занималась лишь двигателями и подвесками, теперь же она стала обращать внимание и на удобство управления. В 1928 эта марка была выкуплена мотопроизводителем DKW, и в 1931 состоялся дебют первого в мире автомобиля с передним приводом,DKW F1. Содействовал этому мировой экономический кризис, начавшийся в 1929. Дело в том, что автомобили с большим объёмом двигателя перестали пользоваться спросом ввиду всеобщего безденежья. И тогда глава Audi поручил разработать компактный автомобиль с передним приводом.

    Audi quattro Group B Rally Car (Typ 85) ‘1983–85

    Толчок для объединения четырёх автопроизводителей дал Саксонский муниципальный банк, кредитор всех этих компаний. Он боялся за свои инвестиции в автомобильную промышленность. 29 июня 1932 заводы Audi, Horch и DKW объединились в Auto Union AG. Его символом стали знакомые всем четыре кольца. После такого слияния фирма стала вторым автопроизводителем в Германии. Марки Audi, DKW, Horch и Wanderer нисколько не конкурировали между собой. Дело в том, что каждой марке был выделен отдельный рыночный сегмент: Audi занималась спортивными автомобилями, DKW — мотоциклами, Horch — большими и богато отделанными автомобилями, а Wanderer — средним сегментом класса люкс. Также фирма участвовала в автомобильных гонках. В течение нескольких лет модели Auto Union «Серебряная Стрела» побеждали в множестве гонок и чемпионатах по всему миру. При этом было установленно большое количество мировых рекордов. В 1940 выпуск всех гражданских автомобилей концерна был свёрнут, заводы объединения перешли к производству штабного автомобиля Horch 901.

    По окончании Второй мировой войны все саксонские заводы Auto Union оказались разрушенными в результате ударов авиации союзников, а множество сотрудников и руководство концерна покинуло Советскую зону оккупации. Всё оборудование, что уцелело, было демонтировано и вывезено. Руководство компании ещё незадолго до окончания войны успело перебраться в Баварию. В конце 1945 в городе Ингольштадт даже появился склад запчастей Auto Union. Но до полноценного выпуска продукции было ещё далеко. Только 3 сентября 1949 возобновился выпуск мотоциклов и развозных грузовиков. Компания по-новому регистрировалась и появилась компания Auto Union GmbH. В 1950 появился первый послевоенный легковой автомобиль концерна, DKW F89 P Master Class.

    В апреле 1958 акционерная компания Daimler-Benz AG купила 88% акций Auto Union, а ещё через год выкупила фирму полностью. Ингольштадтская фирма стала её филиалом. Но популярность модели Volkswagen Kafer отрицательно сказывалась на объёмах продаж других малолитражек и финансовом положении концерна Auto Union, и в 1964 г. компания вошла в состав Volkswagen. В 1965 было принято решение о выпуске всех новых моделей утратившего независимость концерна под маркой Audi. Первое время после поглощения Volkswagen не хотел, чтобы Audi занималось разработкой собственных автомобилей. Они собирались выпускать на мощностях предприятия модель Volkswagen Beetle. Но Людвиг Краус, бывший в то время главой конструкторского отдела, решил разрабатывать модель тайно от всех. В конечном итоге об этом всё же узнали в Вольфсбурге, но мешать не стали. Плодом такой деятельности стал автомобиль среднего класса Audi 100, который появился в 1968 г.

    В 1969  акционерное общество Volkswagenwerk AG объединило Auto Union GmbH и фирму NSU Motorenwerke AG из Неккарзульма. Компания получила название Audi NSU Auto Union AG с головным офисом в Неккарзульме. В 1974 г произошло знаменательное событие. Главой конструкторского отдела стал Фердинанд Пьёх.

    Audi R8 V10 AU-spec ‘2009–12

    Теперь, спустя годы, этот период называют «Эрой Пьёха». Именно во время его руководства компания достигла примечательных высот. В эти годы появляются пятицилиндровый двигатель (1976 г.), технология турбонагнетания (1979 г.) и полный привод quattro (1980 г.). В отношении полного привода — это был первый в мире легковой автомобиль с постоянным полным приводом на все колёса. В период с 1982 по 1987 на этой модели были одержаны 23 победы на этапах чемпионата WRC. C 1985 г компания непрестанно наращивает технические разработки. Сюда относится: полностью оцинкованный кузов, совершенный аэродинамический дизайн, широкое использование бензиновых двигателей с турбонаддувом, экономичные дизельные двигатели с технологией непосредственного впрыска, алюминиевый легкосплавный кузов, гибридный привод, бензиновые двигатели с технологией непосредственного впрыска, сверхмощные восьми- и двенадцатицилиндровые двигатели.

    В 1993 г. была образована Audi Group, в состав которой со временем вошли венгерское и бразильское подразделения, были поглощены британская Cosworth Technology и итальянская Automobili Lamborghini и испанская SEAT. Фирма динамично развивается по большинству существующих сегодня автонаправлений. Это бизнес-сегмент (А6), представительский (А8), спортивные и гоночные автомобили (Audi TT, суперкар R8), а также кроссоверы Q7,Q5 и Q3.

    alexxlab

    E-mail : alexxlab@gmail.com

        Submit A Comment

        Must be fill required * marked fields.

        :*
        :*