Технічне обслуговування: Технічне обслуговування — Вікіпедія – Щоденне технічне обслуговування — Вікіпедія

Технічне обслуговування — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Техні́чне обслуго́вування озброєння та військової техніки  — полягає у перевірці його укомплектованості і справності (працездатності), чистці і митті, налагодженні і регулюванні, змащуванні і заправленні (дозаправленні) експлуатаційними матеріалами, усуванні несправностей і недоліків, заміні деталей з обмеженими термінами служби і зберігання, перевірці засобів вимірювання, технічному огляді вантажопідйомних машин і посудин, які працюють під тиском.

Під системою ТО слід розуміти сукупність взаємозв’язаних засобів, виконавців, документації необхідних для підтримки і відновлюванні якості ОВТ, які належать до цієї системи.

Технічне обслуговування при використанні на озброєнні та військової техніки за обсягом, змістом і періодичністю установлені:

Технічне обслуговування (ТО) підрозділяють на періодичне і сезонне. Сезонне ТО включає сезонну заміну сортів масел (зимових або літніх), установку або зняття утеплення, передпускового підігріву і т.д. Періодичне ТО регламентується керівництвами по експлуатації відповідного обладнання і включає періодичну промивку фільтрів, заміну шинно-пневматичних муфт, регулювання гальм, огляд і чистку окремих вузлів, регулювання натягу і т.д.

Поточний ремонт не буває тривалим і часто виконується одночасно з ТО. У його склад входить усунення невеликих несправностей, заміна дрібних, швидко зношуються деталей і вузлів (наприклад, заміна вкладишів підшипників, сальникових ущільнень, усунення підвищених зазорів, кріплення елементів обладнання і тл.).

Середній ремонт на відміну від поточного передбачає заміну основних вузлів і деталей (наприклад, силових і трансмісійних валів, зубчастих коліс, крильчаток відцентрових насосів і т.д.) і виконується, як правило, з повним або частковим розбиранням агрегату.

Капітальний ремонт завжди пов’язаний з повним розбиранням машини і ставить своїм завданням заміну або відновлення до початкового стану всіх зношених вузлів і деталей. Після закінчення ремонту проводяться приймально-здавальні випробування, в тому числі випробування під навантаженням. Нерідко капітальний ремонт поєднують з модернізацією, що дозволяє не тільки повністю відновити ресурс машини, але і перевершити початкові показники.

Період між капітальними ремонтами називають ремонтним циклом. Число і послідовність вхідних в нього ремонтів і оглядів визначають структуру ремонтного циклу, а час між ремонтами — міжремонтний період. Дія деяких видів обладнання структура ремонтного циклу може включати в себе не всі види планових ремонтів.

Технічне обслуговування автомобілів здійснюють станції технічного обслуговування.

• Основи технічного сервісу транспортних засобів : навч. посіб. / Є. Ю. Форнальчик, Р. Я. Качмар ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». – Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2014. – 304 с. : іл. – Бібліогр.: с. 301 (10 назв). – ISBN 978-617-607-582-0
• Ящура А. И. Система технического обслуживания и ремонта общепромышленного оборудования. — Москва: Энас, 2008. — 360 с. — ISBN 978-5-93196-919-0

Щоденне технічне обслуговування — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Щоденне технічне обслуговування автомобіля, або ЩТО — це комплекс заходів щодо підтримання нормального робочого стану автомобіля, гарантування безпеки руху. ЩТО проводиться після роботи з метою підготовки транспортного засобу до подальшої експлуатації.

• Перевірка технічного стану
• Заправлення експлуатаційними рідинами
• Усунення виявлених несправностей
• Прибирально-мийні операції
• Санітарна обробка

Прибирально-мийні роботи виконуються за потребою, але обов’язково перед технічним обслуговуванням чи ремонтом. Оброблення кузовів автомобілів спеціального призначення здійснюється відповідно до вимог та інструкцій на перевезення даного виду вантажів. Технічний стан автомобілів на автотранспортному підприємстві щоденно перевіряє відповідний технічний персонал після повернення транспортного засобу на місце постійної стоянки, а також водій перед виїздом на лінію та під час зміни водіїв на лінії. Якщо транспортний засіб експлуатується без повернення наприкінці робочого дня на місце постійної стоянки, в такому разі його технічний стан перевіряє водій щодня, перед початком його роботи. Технічне обслуговування виконується у планово-обов’язковому порядку, включаючи визначений Положенням про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту та інструкціями виробників перелік обов’язкових робіт.

• Канарчук В. Є., Лудченко О. А., Чигринець А. Д. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. У З Кн. Кн.2. Організація, планування й управління. — К.: Вища школа, 1994. — 383с.
• Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. — Міністерство транспорту України, 1998 р. // Автомобільний транспорт в Україні. Нормативна база — Київ: КНТ, АТАКА, 2004. — с. 494—504.

Друге технічне обслуговування автомобіля — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Друге технічне обслуговування автомобіля, або ТО-2 — це комплекс робіт щодо технічного обслуговування автомобілів, яке проводиться із періодичністю 20000км для легкових автомобілів та 16000км для вантажних і автобусів створених на їхній базі.

Під час виконання ТО-2 виконуються роботи передбачені у ТО-1. Специфічні роботи ТО-2 систем живлення ДТЗ, які працюють із застосуванням газу, а також додаткові роботи на автомобілях-самоскидах наведені в інструкціях експлуатації цих виробів.

Контрольно-діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи[ред. | ред. код]

• Перевірити дію контрольно-вимірювальних приладів, омивачів вітрового скла, фар, а в холодну пору — стан системи вентиляції та опалення, а також щільність дверей і вентиляційних люків, пристроїв для обігріву та обдування скла.
• Перевірити кріплення головок циліндрів двигуна, стан і кріплення опор двигуна, регулятора частоти обертання колінчастого валу
• Перевірити оглядом кріплення, стан і герметичність картера зчеплення і коробки передач.
• Перевірити оглядом задній (середній) міст: правильність встановлення (без перекосу), стан і кріплення редуктора та колісних передач, стан і правильність установки балки передньої вісі, кути установки передніх коліс. При потребі виконати регулювальні роботи.
• В автомобілях з пневматичним приводом гальм відрегулювати хід педалі та зазори між накладками гальмівних колодок і барабанами коліс.
• В автомобілях з гідравлічним приводом гальм перевірити дію посилювача та хід педалі.
• Перевірити герметичність амортизаторів, стан і кріплення їх втулок, стан колісних дисків, відрегулювати підшипники маточин коліс.
• Перевірити кріплення та герметичність паливного бака, трубопроводів, паливного насоса і карбюратора, дію привода, повноту відкриття і закриття дросельної та повітряної заслінок
• У карбюраторних двигунах перевірити рівень палива у поплавковій камері, легкість пуску і роботу двигуна. Відрегулювати мінімальну частоту обертання колінчастого валу двигуна в режимі холостого ходу.
• Перевірити роботу дизеля, справність паливного насоса високого тиску, регулятора частоти обертання колінчастого валу, визначити ступінь непрозорості відпрацьованих газів. Через одне ТО-2 перевірити кут випередження вприскування палива. При потребі виконати регулювальні роботи.
• Перевірити зовнішнім оглядом і за допомогою приладів стан акумуляторної батареї, її кріплення, дію вимикача акумуляторної батареї та стан і кріплення електричних провідників.

Мастильні і очищувальні роботи[ред. | ред. код]

• Очистити і промити клапан вентиляції картера двигуна, замінити фільтрувальний елемент фільтра тонкої очистки оливи (або очистити відцентровий фільтр).
• Прочистити сапуни і долити (замінити) оливу в картерах агрегатів і бачках гідроприводу автомобіля.
• Після обслуговування перевірити роботу агрегатів, вузлів і приладів автомобіля на ходу чи на діагностичному стенді.

• Канарчук В. Є., Лудченко О. А., Чигринець А. Д. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. У З Кн. Кн.2. Організація, планування й управління. — К.: Вища школа, 1994. — 383с.
• Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. — Міністерство транспорту України, 1998 р. // Автомобільний транспорт в Україні. Нормативна база — Київ: КНТ, АТАКА, 2004. — с. 494—504.

Щоденне технічне обслуговування автомобілів

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни “Технічна експлуатація автомобілів”

на тему:

“Щоденне технічне обслуговування автомобілів”

1. Поняття та послідовність

щоденного технічного обслуговування автомобіля

Щоденне технічне обслуговування (скорочено — ЩТО) автомобіля виконуєть­ся водієм один раз на добу, як правило, на спеціально обладнаних в АТП майданчиках з використанням інструменту, що додається до автомобіля.

До ЩТО автомобіля належать такі роботи:

• прибирально-мийні;

• контрольно-оглядові;

• перевірно-кріпильні;

• регулювальні;

• мас­тильні;

• заправні, їх виконують під час підготування автомобіля до роботи, перед початком і після закінчення зміни.

Залежно від графі­ка роботи ЩТО можна виконувати також протягом зміни або в пе­рервах.

До прибирально-мийних робіт належать:

• прибирання кабіни, ку­зова, платформи;

• очищення сидінь та спинок крісел;

• очищенняшасі автомобіля;

• миття кабіни, кузова, платформи й шасі автомобі­ля; • протирання поверхні кабіни, кузова, оперення, стекол, плафо­нів.

До контрольно-оглядових робіт належить перевірка:

• стану авто­мобіля та його комплектності;

• стану кузова, дзеркал заднього виду, номерних знаків, запорів капота й багажника;

• дії контрольно-вимі­рювальних приладів, а також приладів освітлення й сигналізації, склоочисників, пристрою для обмивання вітрового скла;

• герметич­ності систем охолодження, мащення, живлення, гідравлічного при­вода гальм, вільного ходу рульового колеса.

До перевірно-кріпильних робіт належать:

• перевірка стану різьбо­вих з’єднань, шплінтів і пробок, їхнього кріплення, а також заміна непридатних або втрачених новими;

• усунення підтікання палива, оливи, охолодної, амортизаторної та гальмової рідин;

• перевірка стану покришок, тиску повітря в шинах і доведення його до нор­мального значення.

Під час ЩТО системи живлення слід:

• перевірити рівень палива в баці й у разі потреби — долити;

• якщо автомобіль експлуатується на дорогах з великою запиленістю повітря, — очистити повітряний фільтр;

• оглянути систему живлення, перевіривши, чи не підтікає паливо.

Під час ЩТО газобалонних установок треба:

• оглянути й переві­рити кріплення газових балонів і герметичність з’єднань усіх газових систем, арматури балонів та витратних вентилів;

• злити осадок із га­зового редуктора низького тиску;

• перевірити, чи не підтікає бензин у з’єднаннях бензопроводів, електромагнітному клапані-фільтрі.

Час, потрібний для виконання ЩТО, залежить як від складності конструкції автомобіля, так і від рівня підготовки водія й становить від 1 до 1,5 год.

2. Безпека праці під час щоденного та інших видів технічного обслуговування автомобілів

Технічне обслуговування й ремонт автомобілів виконують у призначених для цього місцях (на постах). На робочих місцях мають забезпечуватися безпечні умови для проведення робіт; обладнання, інструмент та прилади мають відповідати характеру виконуваної ро­боти й унеможливлювати травматизм.

У разі примусового переміщання автомобілів з поста на пост потокової лінії передбачають світлову або звукову сигналізацію. Піс­ля сигналу про початок пересування конвеєра робітники повинні поки­нути робочі місця, вийти з оглядової ями й відійти від конвеєра. Для ек-стренного зупинення конвеєра на кожному посту є кнопки «Стоп».

• Електричне обладнання діагностичного стенда з біговими ба­рабанами (пульт керування, апаратні шафи, блоки барабанів тощо) має бути надійно заземлене.

• Наприкінці зміни слід вимкнути рубильник стенда, закрити крани паливних баків, перекрити вентиль подачі стисненого повітря.

• Під час роботи під перекинутою кабіною автомобіля положен­ня обмежувача треба зафіксувати защіпкою, в разі опускання кабіни — надійно закрити запірний механізм і правильно встановити запо­біжний крюк у пазу опорної балки.

• Пуск двигуна треба здійснювати стартером, як виняток — пус­ковою рукояткою. Аби уникнути травмування кисті, рукоятку слід брати так, щоб всі пальці правої руки розташовувалися по один бік руч­ки. Повертати колінчастий вал треба тільки знизу вгору, довкола — забороняється.

• Пускати газовий двигун, якщо є витікання газу, не допускається.

• Регулювальні роботи з двигуном, що працює, слід виконувати на спеціальному посту з місцевою вентиляцією для видаляння від­працьованих газів.

• Забороняється підтягувати деталі газобалонного обладнання ав­томобіля й виконувати інший ремонт, якщо у вузлах і трубопроводах є газ під тиском.

• У приміщеннях для ТО й ремонту автомобілів забороняється за­лишати порожню тару з паливом та мастильними матеріалами. Роз­лите паливо або оливу слід негайно прибрати, використовуючи пісок чи тирсу. Після завершення роботи всі використані ганчірки слід скласти у спеціальну тару.

• Технічне обслуговування й ремонт приладів системи живлен­ня, знятих з автомобіля, виконують у цеху (на дільниці). Біля ванни для миття деталей системи живлення, біля верстаків для розбирання-складання, перевірки й регулювання приладів, а також біля то­карного верстата мають бути вентиляційні відсмоктування.

• Роботи, пов’язані із зачищанням деталей перед паянням та лу­дінням, виконують на робочих місцях, обладнаних місцевою венти­ляцією. Паливні баки й тару з-під пальних сумішей перед ремонтом треба промити гарячою водою, пропарити гострою парою, промити каустичною содою та просушити гарячим повітрям. Перед паянням і заварюванням слід відкрити пробки.

• Займання треба гасити за допомогою вогнегасників, піском або струменем розпиленої води. Балони з газом слід поливати холод­ною водою, щоб запобігти підвищенню тиску в них.

• Роботи з акумуляторними батареями треба виконувати в ізо­льованих приміщеннях із дотриманням вимог безпеки праці.

• Демонтаж і монтаж шин автомобілів слід здійснювати на спе­ціально відведених місцях (постах). Перед демонтажем шини потріб­но випустити повітря з камери. Під час накачування необхідно сте­жити за показами манометра, не допускаючи підвищення тиску по­вітря в шині понад установлену норму.

• Миття автомобілів, агрегатів і деталей здійснюють на мийній дільниці, підлога якої має вологостійке покриття та уклон для сті­кання рідини. Дільницю обладнують припливно-витяжною вентиля­цією, а мийні ванни — витяжними зонтами. Перед приготуванням і використанням мийних розчинів слід надягти гумові фартух, чоботи, рукавички, а також захисні окуляри.

Список використаної літератури

1. Боровських Ю.І., Буральов Ю.В., Морозов К.А. Будова автомобілів. – К., 1991.

2. Кисликов В.Ф., Лущик В.В. Будова й експлуатація автомобілів: Підручник. – К.: Либідь, 2002.

3. Румянцев С.И., Синельникове А.Ф., Штоль Ю.Л. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. – М., 1989.

4. Шестопалов К.С., Чиняев В.Г. Устройство и эксплуатация автомобиля. – М., 1994.

Будова і технічне обслуговування пасажирських вагонів — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

«Будова і технічне обслуговування пасажирських вагонів»

Обкладинка книги
Автор	рос. Б. Быков
Назва мовою оригіналу	рос. Устройство и техническое обслуживание пассажирских вагонов
Країна	Росія Москва
Мова	російська
Жанр	довідник
Видавництво	«Трансинфо», «Государственное транспортное железнодорожное издательство»
Видано	2006
Видано українською	немає
Сторінок	344
ISBN	5-94069-009-2

Будова і технічне обслуговування пасажирських вагонів (рос. Устройство и техническое обслуживание пассажирских вагонов

) — довідник залізничника.

Надано відомості про конструкцію сучасних пасажирських вагонів, методи виявлення та усунення пошкоджень пасажирських вагонів у поїздах та під час поточного типу ремонту. Наведено порядок підготовки пасажирських складів для рейсу, їх огляд з ремонтом при різних видах технічного обслуговування. Розглянута конструкція з несправністю колісних пар, буксового вузла, візків, приводів підвагонного генератору, що найбільше впливає на безпеку руху. А також, внутрішнього обладнання, систем кондиціонування повітря, санітарно-технічного обладнання, що забезпечує сприятливі умови пасажирам на шляху прямування. Приділена увага описові виявлення прихованих несправностей вагонів і шляхів усунення цих несправностей, вказані перспективи вдосконалення конструкції і підвищення комфортабельності пасажирських вагонів для вчених конструкторських бюро.

• Быков Б. // «Устройство и техническое обслуживание пассажирских вагонов», изд. «Трансинфо», «Государственное транспортное железнодорожное издательство», 2006 г., 344 с. — ISBN 5-94069-009-2 (рос.)

Технічне обслуговування електрогосподарств (договірне річне сервісне обслуговування)

ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ електрогосподарств НА ДОГОВІРНІЙ ОСНОВІ (річне сервісне обслуговування)

Компанія ВОЛЬТ ЕНЕРГО проводить роботи по річному обслуговування електроустаткування підприємств, організацій, садових товариств / приватних осіб (трансформаторні підстанції) на підставі укладених договорів на технічне обслуговування електрогосподарств.

Роботи з обслуговування електроустаткування проводяться згідно нормативної бази України (ПТЕЕС, ПУЕ), системи ТОР підприємства. Дані роботи охоплюють всю лінійку електрообладнання – починаючи від трансформаторної підстанції з усім обладнанням (осередку 10 кВ, силові трансформатори, осередки 0,4 кВ), щити РУ – 0,4 (ЩО, ВРУ, ГРЩ, АВР, КРМ, ПР, СПМ, щитки поверхові, ящики обліку електроенергії) і закінчуючи електрощитка споживачів, які знаходяться всередині приміщень.

Так як у різних груп споживачів електроенергії не завжди на балансі знаходиться все перераховане обладнання, ми пропонуємо укласти Договір на обслуговування лише тієї частини, за яку несе відповідальність енергетик підприємства.

Технічне обслуговування електрогосподарств передбачає:

• системний контроль електрообладнання з метою виявлення несправностей на початковій стадії
• експлуатаційний догляд за електроустановками і електроустаткуванням
• проведення робіт відповідно до системи ТОР (Технічне обслуговування та ремонту) Замовника – розробка ТОР може здійснюватися спільно або може бути повністю розроблена нами, на базі діючих нормативів.
• проведення всіх необхідних вимірів і випробувань
• оперативні необ’ємні електромонтажні роботи
• виконання функціоналу відповідального за електрогосподарство
• організація повірки вимірювального обладнання та приладів, які вимагають періодичної повірки

і багато іншого, що забезпечує безперебійну роботу підприємства.

Обсяг робіт, перелік устаткування, яке обслуговує і періодичність проведення робіт узгоджуються з Замовником до підписання договору.

1.4. Система технічного обслуговування й ремонту автомобілів

У процесі експлуатації автомобіля його функціональні властивості поступово погіршуються внаслідок спрацьовування, корозії, пошкодження деталей, утомленості матеріалу, з якого їх виготовлено, й т. ін. В автомобілі виникають різні несправності (дефекти), що знижують ефективність його експлуатації. Для запобігання появі дефектів і своєчасного усунення їх автомобіль піддають технічному обслуговуванню та ремонту.

Технічне обслуговування (ТО) — це комплекс операцій (операція) для підтримання автомобіля в працездатному чи справному стані під час використання його за призначенням, стоянки, зберігання або транспортування. ТО як профілактичний захід здійснюється примусово в плановому порядку через точно встановлені періоди використання автомобіля.

За періодичністю, переліком і трудомісткістю виконуваних робіт розрізняють такі види ТО автомобілів:- щоденне; -перше; — друге; — сезонне.

Щоденне технічне обслуговування (ЩТО) передбачає • контроль стану автомобіля; • підтримання належного зовнішнього вигляду; • заправлення паливом, мастильним матеріалом та охолодною рідиною. Для автомобілів зі спеціальними кузовами в ЩТО входить санітарне оброблення кузова. ЩТО виконують після закінчення роботи автомобіля або перед виїздом його на лінію. В разі зміни водіїв на лінії автомобіль оглядають і перевіряють його технічний стан.

Перше (ТО-1) та друге (ТО-2) технічні обслуговування передбачають такі роботи: • контрольно-діагностичні, • кріпильні, • регулювальні, • мастильні, • інші, спрямовані на запобігання та виявлення несправностей автомобіля, зниження інтенсивності спрацьовування його деталей, економію палива, мастильних матеріалів, зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу, забезпечення безвідмовної роботи автомобіля в межах установлених пробігів.

Періодичність ТО-1 і ТО-2 визначається пробігом автомобіля, що встановлюється залежно від умов його експлуатації (табл. 1.2, 1.3). В період обкатування нового автомобіля встановлюють менший пробіг між ТО-1 та ТО-2.

Сезонне технічне обслуговування (СТО) виконують двічі на рік для підготування автомобілів до експлуатації в холодну й теплу пори року й, як правило, суміщують з черговим технічним обслуговуванням. СТО передбачає: • заміну сезонних сортів мастильних матеріалів і охолодних рідин; • промивання відповідних систем; • установлення або зняття втеплювачів і приладів передпускового підігрівання двигунів; • інші роботи.

Усі роботи, пов’язані зі ЩТО та ТО-1 рухомого складу, слід здійснювати у міжзмінний час.

Для виконання технічного обслуговування на автотранспортних підприємствах (АТП) є спеціально пристосовані й обладнані приміщення-профілакторії.

Залежно від виробничої площі АТП та обладнання профілакторію технічне обслуговування організовується на тупикових постах або на потоковій лінії.

На невеликих АТП, де всі роботи, за винятком прибирання й миття, як правило, виконуються на одному посту, технічне обслуговування організовують на тупикових постах.

На великих АТП, де щоденно виконується багато технічних обслуговувань, застосовують потоковий метод, за яким роботи, передбачені ТО, розподіляють на кількох спеціалізованих, послідовно розташованих постах: прибирання, миття, сушіння, кріпильних, регулювальних, електротехнічних робіт, мащення та шинних робіт.

Прибирально-мийні роботи виконують уручну, механізованим, автоматизованим або комбінованим способами.

Для ручного прибирання салону автомобілів та автобусів використовують стаціонарні або переносні пилососи.

Ручне миття здійснюють за допомогою шланга з брандспойтом або мийного пістолета струменем води низького (0,2…0,4 МПа) чи високого (1…2 МПа) тиску.

Установки для механізованого миття автомобілів залежно від конструкції робочого органа бувають: ¦ струминні; ¦ щіткові; ¦ струминно-щіткові.

У струминній установці вода або мийний розчин подається крізь сопло чи форсунки, з’єднані зі шлангами або трубопроводами за допомогою колекторів. Такі установки використовують переважно для миття вантажних автомобілів водою та легкових — мийним розчином.

У щітковій установці за робочі органи правлять циліндричні обертові щітки, до яких підводиться мийний розчин. Такі установки застосовують для миття легкових автомобілів і автобусів.

За допомогою струминно-щіткових установок, до сопел яких подається мийний розчин, миють легкові автомобілі, вантажні, автомобілі-фургони й автобуси.

Автоматичні мийні установки починають працювати в момент наїзду колеса автомобіля на важіль, умонтований у підлогу, або від фотоелемента, коли автомобіль перегинає світловий промінь після опускання монети в касовий апарат.

Комбіновані мийні установки складаються з пристрою для струминного миття шасі та механізованої щіткової установки для миття зовнішніх частин кузова автомобіля, Остання має гідравлічну частину, що призначається для подавання мийної о розчину, й механічну, яка забезпечує миття автомобіля.

Вода після миття автомобіля збирається в міжколійну канаву, що має уклон у бік приймального трапа, розташованого в центрі. Для очищення стічних вод пости миття обладнують грязевідстійниками та оливопаливовловлювачами, принцип дії яких ґрунтується на різниці густин води, механічних домішок та нафтопродуктів.

Ремонт — це сукупність організаційних і технічних заходів, що здійснюються для відновлення справності або працездатності автомобільного транспорту й полягають в усуванні відмов і несправностей, які виникають під час експлуатації або виявляються в ході ТО. Під час ремонту несправні агрегати, вузли (складальні одиниці) й деталі замінюють справними, взятими з оборотного фонду, а також виконують розбірні, регулювальні, складальні, слюсарні, механічні, зварювальні, електромеханічні та інші роботи.

Ремонтні роботи виконують як у разі потреби, спричиненої відмовою або несправністю, так і за планом через певний пробіг чи встановлений термін роботи рухомого складу (запобіжний ремонт).

Запобіжний ремонт рекомендується насамперед для міських або міжміських автобусів, автомобілів-таксі, автомобілів швидкої медичної допомоги, пожежних автомобілів, автомобілів-бензовозів, до яких ставляться підвищені вимоги щодо забезпечення безпеки руху та безвідмовної роботи. Також слід здійснювати запобіжний ремонт автомобілів, що працюють в однакових умовах. При цьому спрощується визначення термінів заміни чи ремонту окремих деталей і вузлів для запобігання відмовам під час роботи автомобілів па лінії та пов’язаних із ними простоїв.

Планово-запобіжна система технічного обслуговування й ремонту дає змогу своєчасно усунути причини появи різних несправностей, зменшити витрату запасних деталей та обсяг ремонтних робіт, застосувати прогресивні методи ремонту й відновлення деталей, скоротити час простою автомобілів, пов’язаного з ремонтом, а отже, підвищити коефіцієнт технічної готовності.

Положенням про технічне обслуговування та ремонт рухомого складу автомобільного транспорту передбачено два види ремонту:- поточний; — капітальний.

Поточний ремонт (ПР), спрямований на усунення відмов і несправностей, що виникають під час експлуатації автомобіля, здійснюється в ремонтних майстернях АТП і передбачає часткове розбирання автомобіля, заміну окремих несправних агрегатів, вузлів та деталей новими або відремонтованими, складання й випробування.

Під час поточного ремонту агрегатів автомобіля несправності усувають заміною або ремонтом окремих вузлів і деталей, крім базових. До базових деталей належать: ¦ блок циліндрів двигуна; ¦ картери коробки передач, заднього моста, рульового механізму; ¦ балка переднього моста; ¦ металевий каркас кузова чи кабіни; ¦ поздовжні балки (лонжерони) рами.

Своєчасне проведення поточного ремонту дає змогу уникнути капітального ремонту й збільшити міжремонтний пробіг автомобіля (термін служби агрегату). Поточний ремонт має забезпечити безвідмовну роботу автомобіля до ТО-2.

Для скорочення часу перебування автомобіля в поточному ремонті його слід проводити агрегатним методом, за яким несправні агрегати або такі, що потребують капітального ремонту, замінюються справними, взятими з оборотного фонду.

Капітальний ремонт (КР) спрямований на відновлення частково або повністю витраченого ресурсу автомобіля (агрегату), проводиться на спеціальних АТП і передбачає повне розбирання автомобіля та його агрегатів, ремонт чи заміну всіх несправних агрегатів, вузлів і деталей, у тому числі базових, а також складання, регулювання та випробування. Ресурс автомобіля та його частин після капітального ремонту має становити не менше ніж 80% ресурсу нового автомобіля. Як правило, автомобіль підлягає одному капітальному ремонту.

Існують такі методи капітального ремонту: • індивідуальний; • агрегатний.

У разі застосування індивідуального методу з автомобіля знімають пошкоджені агрегати, відновлюють їх і встановлюють на той самий автомобіль, який простоює протягом усього часу ремонту. Цей метод застосовують дуже рідко.

Сутність агрегатного методу полягає в тому, що з автомобіля знімають несправні агрегати, а замість них ставлять відремонтовані або нові, взяті з оборотного фонду. Зняті з автомобіля агрегат, що потребують капітального ремонту, відправляють на авторемонтні заводи, а агрегати, які потребують поточного ремонту, ремонтують у майстернях АТП. Застосування цього методу дає змогу істотно скоротити час простою автомобіля в ремонті, збільшити коефіцієнт технічної готовності й підвищити ефективність використаний автомобільного парку.

Ремонт виконують на універсальних або спеціалізованих постах.

На універсальних постах здійснюються всі роботи з ремонту одного чи кількох агрегатів, вузлів і систем автомобіля.

Доцільно спеціалізувати виробничі дільниці на виконанні робіт з ремонту двигуна, коробок передач, електрообладнання, кузовів тощо. Вузька спеціалізація ремонтних постів дає змогу застосовувати найпродуктивніші методи ремонту, типові технологічні процеси, засоби механізації, поліпшувати якість і знижувати собівартість ремонту автомобіля.

У разі експлуатації рухомого складу у відриві від АТП поточний ремонт виконують з використанням пересувних ремонтних засобів, на станціях технічного обслуговування або місцевих АТП

Печать